Генетично модифковані організми або ГМО

 ГМО

Якось довелося побачити, на одному з провідних національних телеканалів, репортаж-жахалку про ґенетично модифіковані орґанізми. Парадокс у тому, що а ні самі кореспонденти, які за фахом, у кращому разі, журналісти, а здебільшого випадкові люди без належної освіти, а ні глядачі, зовсім не розуміють чим є оте страшне ГМО… З екрану телевізора нас лякають якоюсь незрозумілою абревіатурою і схожими чи то на маразм, чи то на марення у гарячці, розповідями. Пишучи цю статтю, я не ставила собі за мету дати оцінку добре чи зле створення ґенетично модифікованих орґанізмів. Чи може зашкодити ГМО нашому здоров’ю, чи ні…

 Ґенетично модифіковані організми – це істоти, у ґеномі яких, з тих чи інших причин, відбулися зміни завдяки вбудовуванню чужої ДНК. Якщо брати вузько, то до ГМО, за звичай, відносять організми, що створені штучно – методами ґенної інженерії. Такі орґанізми ще
називають трансґенними.
Проте, у цьому немає нічого принципово нового і дивного, адже у природі – це одне із найбільш розповсюджених явищ, яке на порядки прискорює еволюцію орґанічного світу. Раніше вважалося, що рушієм еволюції є лише власні мутації, рекомбінації та ін., що пов’язано зі статевим розмноженням – вертикальний переніс ґенів, але найновіші дослідження в галузі ґенетики і молекулярної біології відкрили перед біологами фантастичну картину горизонтальної передачі ґенів між різними живими істотами. Виявляється, що еволюційний процес при “класичному” вертикальному переносі ґенів відбуватиметься дуже повільно, адже необхідна велика кількість поколінь для накопичення певної мутації у популяціях, тому нові ознаки виникають лише по збізі значного проміжку часу. Особливо це стосується дуже великих тварин і рослин, які мають тривалий період життя.

Функцію перенесення ґенів від одного виду до іншого, у природі, виконують віруси. Ці мікроскопічні внутрішньоклітинні паразити, заражаючи господаря, непомірно розмножуються і при виході з нього захоплюють його ДНК. Заражаючи наступного хазяїна, а це може бути цілком інший вид, скажімо, тварин, вони йому передають чужу ДНК. Наприклад, звичайнісінький вірус грипу вражає не лише людей, але й мавп і свійських курей, індиків та качок, аналогічно, і вірус пташиного грипу передається людям. Тож, ми з Вами є ґенетично модифікованими трансґенними орґанізмами, оскільки постійно отримуємо чужу ДНК, але наразі не перетворились ні на монстрів із голлівудських екшенів, ні на чудовиськ із аґіток ортодоксальних природоохоронних орґанізацій! Чому? Відповідь проста – усі живі орґанізми на Землі є родичами:

• набір ґенів у ДНК людини на 96% ідентичний такому ж у шимпанзе
• на 75% – у собаки
• на 33% – у нарциса 

 На нинішній день, у світі розгорілась справжнісінька війна між прихильниками і противниками ГМО, активну участь у якій бере великий бізнес, спонсоруючи одну та іншу сторони. Питання безпечності чи небезпеки ґенетично модифікованих орґанізмів для людини залишається відкритим – доказів ні “за”, а ні “проти” немає, тому залишається поживний ґрунт для спекуляцій.